Анотація «Колишнім не читати», Галина Тарасенко
В далекі часи, коли ще Крим не окупували, а про майбутню війну ніхто навіть гадки не мав, молода дівчина Галя виходить заміж за ідеального чоловіка й починає свій шлях у дорослому житті. Вона не вірить у Бога, вважає себе хорошою людиною, любить дивитися багацько фільмів і складає гроші в конвертик «На Київ», адже мешкати у провінційному місті не дуже хочеться. Здається, що все вже зрозуміле й заплановане. Але виявляється, що життя не таке просте, особливо, коли на горизонті з’являється високий чорноокий красунчик, а Галя поняття не має, що з цим робити. Тож тепер дівчині доведеться замислитися про зраду, справжнє кохання та пристрасть. І чи варті сильні почуття того, щоб зруйнувати своє розплановане тихе майбутнє.
Про книгу «Колишнім не читати»
Відмінниці Галі доводиться самотужки пізнавати цей світ, про який, як виявляється, вона не так багато й знала. Дівчина планувала вийти заміж і мати у своєму житті лише одного чоловіка, але тепер все змінилося — за плечима опинився колишній номер один із залисинами, багатій і Красунчик, єдиний, від кого серце починало калатати швидше. А віднедавна Галя ще й грішить зацікавленістю до далекого «друга», якого хоче бачити не тільки другом.
Роман «Колишнім не читати» є дебютом Галини Тарасенко, яка написала його у жанрі автофікшн. У ньому поєднуються автобіографія, реальні події та люди з вигаданими. Таким чином твір стає схожим на роман виховання. Авторка пише від першої особи, роблячи оповідь інтимнішою. Це зближує читачів із письменницею і головною героїнею, викликаючи відчуття особистої розмови й глибокого емоційного занурення. Також у тексті є фрагменти чатів і листувань, що доповнює оповідь. Книга наповнена іронією, описами Кропивницького та Києва, почуттів і фільмів.
Це роман про дорослішання й дослідження цього світу. Головна героїня виходить зі своєї бульбашки й дізнається більше про любов, стосунки, самооцінку, мрії та плани. Письменниця показує, що життя завжди вносить свої корективи, й потрібно бути гнучкими та приймати виклики, вчитися й приймати нове. Проте це книга не тільки про пізнання, а й про рефлексію та відпочинок. Авторка створила цю книгу під час обстрілів і блекаутів, намагаючись хоч на трішки втекти від реальності. Тому роман теж має таку мету — допомогти читачам перезавантажитися, поностальгувати й повірити, що все дуже добре. Ця історія може зацікавити тих, хто любить щирі й іронічні історії про реальне життя, мав токсичні стосунки або ж шукає шлях до себе.
